Ендометріоз. Або чому твої клітини раптом стають окупантами
Записатись на прийомБолючі і занадто інтенсивні менструації, немприємні відчуття під час сексу, неплідність — зазвичай саме з такими симптомами звертаються жінки до гінеколога, який в результаті встановлює діагноз ендометріоз. Усе про діагностику хвороби та її лікування розказала лікар акушер-гінеколог клініки ЮНОНА+ Оксана Подубинська.
Що таке ендометріоз, яким він буває?
Ендометріоз — це гінекологічне захворювання, при якому клітини подібні до ендометрію (внутрішнього шару матки) розповсюджуються за її межами.
Тобто раптово клітини ендометрію починають захоплювати не притаманні їй території, проростати в статеві органи, та навіть за їх межі (у внутрішні органи, м’язові тканини, зовні на шкіру).
Оскільки ця ендометріоїдна тканина має залежність від статевих гормонів та рясно забезпечена кровоносними судинами, як і нормальний ендометрій, це проявляється щомісячними кровотечами. Що в подальшому призводить до запалень оточуючих тканин і викликає сильний біль.
Ендометріоз за своєю локалізацією, поділяють на генітальний (в межах статевих органів) та екстрагенітальний (за межами статевих органів). Генітальний в свою чергу розділяють на зовнішній (ендометріоз яєчників та тазової очеревини) та внутрішній (ендометріоз матки (аденоміоз).
За глибиною ураження тканин ендометріозом розрізняють чотири стадії захворювання:
- І ступінь — одиничні поверхневі вогнища.
- II ступінь — кілька глибших вогнищ.
- III ступінь — безліч глибоких вогнищ ендометріозу, невеликі ендометріоїдні кісти одного або обох яєчників, тонкі спайки очеревини.
- IV ступінь — безліч глибоких вогнищ, великі двосторонні ендометріоїдні кісти яєчників, щільні зрощення органів, проростання піхви або прямої кишки.
Хвороба ще недостатньо вивчена, і довгий час, через відсутність або малопоширеність УЗ-діагностики її лікували під діагнозом схожої за симптоматикою фіброматозу матки. Вважається, що саме поширення філософії якості життя «Not how long, but how well» («Не якнайдовше, а якнайкраще»), вплинуло на детальне вивчення проблеми ендометріозу.
Адже довгий час вважалось нормою, що деякі жінки під час менструації мають терпіти надсильний біль, лежати в ліжку в позі «ембріона» по три дні та мати рясні крововтрати.
Є припущення, що ендометріоз виявив за допомогою мікроскопа чеський вчений Карл фон Рокитанський у 1860 році.
Отже, які основні симптоми ендометріозу, і чи може жінка самостійно запідозрити у себе таке захворювання?
Про розвиток ендометріозу свідчать наступні скарги жінки:
- тазові болі, як правило циклічні, що посилюються перед місячним, але можуть носити і постійний характер;
- посилення менструальних кровотеч;
- біль при статевому контакті (діспареунія);
- біль при дефекації та сечовипусканні (якщо ендометріоз вражає сечовий міхур та пряму кишку);
- неплідність.
Якщо жінка сама не є працівником медицини, або гінекологом, то навряд чи вона може самостійно зрозуміти, що має ендометріоз. Адже, як вже згадувала вище, він має дуже схожу симптоматику з іншими захворюваннями. Тому діагноз може встановити лише фаховий лікар гінеколог.
А чому саме виникає сильний біль при ендометріозі?
Біль виникає внаслідок спазму судин. Також дисбаланс гормонів естрогенів та прогестерона посилює скорочення матки, що викликає больові відчуття.
Чи може ендометріоз викликати неплідність?
На жаль, так, може. Серед молекулярних механізмів непліддя варто зауважити про багаторівневий негативний вплив ендометріозу на формування ооцитів, процеси запліднення, ембріогінез та імплантацію.
Також серед причин непліддя при ендометріозі виділяють:
- зміну анатомії тазових органів;
- відсутність овуляції;
- гіперестрогенія (підвищена концентрації в крові жіночих статевих гормонів (естрогенів);
- хронічні запалення;
- недостатність лютеїнової фази циклу;
- спайковий процес в малому тазу.
Але діагноз ендметріоз не завжди означає неможливість зачаття та виношування. В залежності від типу та ступеню ураження вагітність можлива. Навіть більше, вона має позитивний вплив на перебіг хвороби. Адже під час вагітності та грудного вигодовування менструальний цикл тимчасово призупиняється. Але після народження дитини і завершення лактації захворювання може повернутись.
А в цілому, які причини розвитку ендометріозу?
Є декілька теорій розвитку цієї патології.
- Теорія ретроградної (зворотної) менструації, коли виникає закид клітин ендометрію через маткові труби в порожнину малого тазу.
- Теорія метаплазії, коли клітини очеревини перетворюються на клітини ендометрію під впливом гормональних та імунних факторів.
- Теорія стресу та запалення. Під впливом активних форм кисню відбувається перекисне окислення ліпідів, як наслідок змінюється ДНК в клітинах ендометрію, виникає запалення, клітини закріплюються на очеревині.
Часто захворювання на ендометріоз є спадковим, тому варто знати свої генетичні особливості (чи були такі симптоми у мами, бабусі).
У якому віці найчастіше виникає ендометріоз? Та чи має якийсь вплив на появу захворювання спосіб життя жінки?
Частіше захворювання вражає жінок репродуктивного віку, 25-30 років. Рідше виникає в період менопаузи. Пік захворювання припадає на віковий проміжок 30-50 років. Адже це гормонозалежне захворювання, тому прогресує лише під час місячних.
Вважається, що до ендометріозу більш схильні жінки європеоідної раси. Щодо способів життя, то так як причини захворювання ще недостатньо вивчені, є загальні рекомендації щодо відсутності стресів, фізичних та емоційних перенавантажень, здоровий спосіб життя тощо.
Розкажіть детально про діагностику хвороби?
У першу чергу діагностика базується на детальному вивченні скарг хворої та анамнезу хвороби. Особливу увагу приділяють зв’язку больового синдрому з фазою менструального циклу, статевим життям, відсутністю вагітності.
Серед лабораторних методів діагностики звертають увагу на онкомаркер СА 125 — глікопротеїн, який присутній в епітелії яєчників, підшлункової залози, жовчного міхура, шлунка, кишківника, нирок.
Найбільш інформативно для діагностики це використання методу УЗД органів малого тазу. В деяких випадках проводять МРТ органів малого тазу з контрастною речовиною.
Як лікують, та чи виліковний ендометріоз?
Загалом для лікування ендометріоза використовують комбіновані оральні контрацептиви (КОК), внутрішньоматкові гормональні спіралі (з лікувальним ефектом). Деякі з них на деякий час пригнічують менструації, і не дають ендометрію розростатися. Інші — впливають на їх інтенсивність та тривалість. Для усунення больового синдрому призначають відповідні препарати, анальгетики.
Також у деяких випадках потрібне оперативне, хірургічне втручання. Для цього застосовують лапароскопію або гістероскопію.
Але серед великої кількості препаратів та методів, на жаль, домогтися повного одужання не цілком можливо. Але значно полегшити прояви хвороби — так.
Для підтвердження вільної дати прийому, Вам зателефонує адміністратор клініки, або запропонує найближчу можливу
Послуги по напрямку 
